Київ — Кам'янець-Подільський (обзор фортеці) — Чернівці(ночівля) — водоспад Сикавка — гора Томнатік — РЛС Памір — перевал Шурдин — Чернівці — Бакота — Київ
День 1
Пізній виїзд у п'ятницю з Києва ще той екстрім.
День 2
Нічний Кам'янець тихий та спокійний. Краєвид на фортецю, яка вночі виглядає наче казковий замок.
Ночівля у досить непоганому хостелі в Чернівцях і старт на гори через Вижницю та Путилу.
Це досить мальовничий маршрут. Я ним вже їхала у 2017 році, але тоді, теж у квітні, я виїхала через перевал Немчич.
Суворі, наче ще не прокинулися від зимнього сну гори, перші квіти та водоспад Сикавка. Пролітає за вікном Кам'яна Багачка та Путила, вже не має часу зупинятися та милуватися. Перед Селятиним КПП, від якого відкривається вид, куди ми їдемо - гори вкриті снігом. Проїзжаємо Селятин та Шепіт (подивитися деревяну церкву лишаю на потім). Ще трохи й ми вже їдемо вздовж румунського кордону.
Помітно відчувається пониження температури. Переїзжаємо річку і починається справжній оффроад.
На зустріч до нас виїзжає такий собі лісовий патруль. Чоловік виглядає здивованим. Видно не очікував тут побачити дві машини навантажені і речами, й людьми. Сказав, що давно ніхто не їздив і що до самої РЛС Памір ми не доїдемо, бо далі в гору все вкрите снігом.
Тут давно ніхто не їздив, хоча колія є, але під снігом льод. Машину заносить. Одягаються ланцюги на колеса.
Здаватися ми, звісно, не збираємося їдемо далі.
Також мною робиться розвідка вперед - що там далі. Навколо чудові зимні краєвиди. Квітень тут сніжний. Високі сосни та смереки, повітря свіже чисте прозоре. На снігу багато слідів від різних тварин, а от від машин свіжих й нема. Потрохи темніє.
Після невдалих спроб переїхати потічок, ми розвертаємося на велику галявану в декількох километрах позаду. Це був ще той квест. Ми розбили табір: поставили намети, розпалили багаття та почалася вечеря з душевними розмовами. Це був мій перший досвід спати в наметі у фактичну зиму, майже на снігу.
Наступного дня вже стане ясно як будемо діставатися тих великих куль-споруд, що знаходяться на горі Томнатік.
Ще трохи фотографій того дня
День 1
Пізній виїзд у п'ятницю з Києва ще той екстрім.
День 2
Нічний Кам'янець тихий та спокійний. Краєвид на фортецю, яка вночі виглядає наче казковий замок.
Ночівля у досить непоганому хостелі в Чернівцях і старт на гори через Вижницю та Путилу.
Це досить мальовничий маршрут. Я ним вже їхала у 2017 році, але тоді, теж у квітні, я виїхала через перевал Немчич.
 |
| Водоспад Сикавка |
 |
| Кордон України з Румунією. Дорога Шепіт-Селятин |
Помітно відчувається пониження температури. Переїзжаємо річку і починається справжній оффроад.
Тут давно ніхто не їздив, хоча колія є, але під снігом льод. Машину заносить. Одягаються ланцюги на колеса.
Здаватися ми, звісно, не збираємося їдемо далі.
 |
| Тут ще колія є, але льодяна. Йти важко. |
Після невдалих спроб переїхати потічок, ми розвертаємося на велику галявану в декількох километрах позаду. Це був ще той квест. Ми розбили табір: поставили намети, розпалили багаття та почалася вечеря з душевними розмовами. Це був мій перший досвід спати в наметі у фактичну зиму, майже на снігу.
Наступного дня вже стане ясно як будемо діставатися тих великих куль-споруд, що знаходяться на горі Томнатік.
 |
| Дорожний бургер - Сніг, Лід, Вода... |
 |
| Той потічок |
Коментарі
Дописати коментар