Маршрут : від півночі області до її найпівденніших точок і назад в Київ цікавими місцями.
Всього більше 60 населених пунктів. в яких було знайдено архітектурні та природні памятки
Неймовірна подорож в останні по-літньому спекотні вересневі дні
Всього за сім днів, не забуваючи по так важливий для мене відпочинок на морі, я відвідала більш ніж 60 міст та сел Одеської області. Як не дивно, могло б бути й значно більше, якби час не вкрали жахливі дороги між селами.
Але й так, вражень було достатньо.
Відкрила для себе Балту, в місті багато архітектурних цікавинок. Природа навколо вражала рельєфом, але то й не дивно - це південне Поділля. Здавалося, що я десь на Вінниччині.
Мені траплялися й муровані храми, й дерев'яні, величні собори. Завдяки поїздці поповнилася й колекція відвіданих храмів німецької спадщини України.
Хоча я в Білгороді-Дністровському я була багато разів, але не завітати ще раз, щоб зафіксувати потужну фортецю з повітря хоча б іграшковим коптером, я не змогла.
Спекотне літо негативно вплинуло на екосистему Куяльницького лиману. Води значно поменшало, солі побільшало. Сама ж вода в лимані набула рожевого відтінку.
Збулася мрія зупинитися ночівлею на березі найбільшого прісноводного озера в Україні - Ялпуг. Хочется приїхати сюди ще раз і на більше часу, щоб спостерігати за пташиним світом. Хоча трохи вдалося побачити в різних місцях й пеліканів, і чапель, і лебедів, та інших гарних великих та малих птахів.
Всього три ночівлі були під шум моря, одна з них, звісно, у місці, яке люблять називати Українською Нормандією.
Після ночівлі на морі, зранку дорога кликала далі відкривати для себе нові об'єкти. Навіть перші сто километрів дороги додому пройшли не по основній трасі, а з заїздом в різні села, щоб подивитися церкви та садиби.
Коментарі
Дописати коментар